Розробка проектів гранично допустимих скидів речовин

Наявність скидів у водойми є одним із важливих чинників, що впливає на видачу дозволу на спец водокористування. Розрізняють багато видів стоків підприємств і кожен з них містить шкідливі домішки, що позначається на якості води, а в подальшому може порушувати екосистему окремої ділянки акваторії. Тому будь-які скиди повинні здійснюватись згідно з індивідуальним регламентом, що погоджується відповідальними державними органами.

Допустима норма для кожної шкідливої речовини у таких скидах встановлюється проектами ГДС (гранично допустимих скидів) і залежить від багатьох параметрів. Сюди враховують: об’єм і характеристику водойми, характер водокористування і перелік шкідливих речовин, рівень їх фонової концентрації у водоймі тощо. При цьому, якщо в один і той же водний об’єкт здійснюють викиди відразу кілька підприємств, то норматив ГДС для кожного з них пропорційно зменшується.

Законодавчо існування гранично допустимих скидів шкідливих речовин обумовлене відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". А питання розробки ГДС регулюються «Інструкцією про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» № 116 від 15.12.1994 року.

Рівні ГДС проходять узгодження в органах екологічного нагляду і відображаються в дозволі на спец водокористування. За несанкціоновані скиди, а також у разі їх перевищення для підприємств передбачені великі штрафи.